Stephen Shore autist

Здається, ми не можемо знайти того, що ви шукаєте. Можливо, пошук може допомогти.

Présentation rapide :

1. L’Autistan est le “monde des autistes” : cela désigne, en résumé, tout ce qui caractérise l’autisme et les autistes.
2. L’Organisation Diplomatique de l’Autistan a pour but principal d’informer les autorités publiques des pays, pour qu’elles comprennent mieux les besoins et les difficultés des personnes autistes, dans le but d’une “Prise En Compte Correcte de l’Autisme Partout” permettant une “Accessibilité pour les Personnes Autistes Exposées à des Situations Handicapantes“, afin de réduire les “Atteintes Socio-Générées (sensorielles, mentales ou autres)”.
Notre organisation est “extra-nationale”, elle n’effectue aucune “ingérence extérieure”, elle propose des apports complémentaires grâce à une approche très large, diverse, différente, qui permet des comparaisons et des réflexions très utiles pour améliorer les politiques publiques.
3. Les personnes autistes ne souffrent pas “de l’autisme” : elles souffrent des conséquences de l’absence de Prise En Compte Correcte de l’Autisme Partout, et donc de l’absence de politiques et de mesures publiques permettant l’accessibilité grâce à la réduction de ces atteintes extérieures.
4. Pour cela, il est indispensable de commencer par comprendre que “l’autisme” (qui est une différence humaine comportant beaucoup de qualités) est une chose différente des “troubles de l’autisme” (qui sont uniquement des problèmes, objectifs ou subjectifs).
5. Il faut que les personnes autistes puissent “apprendre le non-autisme” pour vivre en s’y adaptant, MAIS sans s’y conformer c’est à dire sans “obligation de devenir non-autiste”, тому що ми повинні зберегти якості, характерні для аутизму, і ми повинні уникати багатьох і небезпечних помилок і соціальних пасток, зокрема те, що складається з формування самооцінки через “можливий суд сторонніми людьми”, який вимагає свого роду “диктатура соціального образу” зобов'язуючи “окуляри” (що абсурдно, поверхневий, і особливо токсичний для аутистів).
6. Вкрай важливо, щоб люди з аутизмом не перешкоджали їхнім інтересам чи бізнесу (за винятком мінімальних правил хорошого тону), що вони не піддаються обмеженням, до надмірної охорони або позбавлення волі через їх аутизм.
Дійсно, це несправедливо, але, перш за все, це перешкоджає будь-якому позитивному розвитку.
Позитивний розвиток аутистів можливий лише в тому випадку, якщо вони можуть слідувати “свій життєвий шлях”, який, очевидно, не звичайний, і який буде наданий перевагу необмежену кількість можливостей, на вибір, шансів, досвіду, знайомство, пригод, подорожі тощо., а не навпаки : обмеження та посушливість життя ще більш обмеженого та обмеженого, ніж у більшості людей без аутизму (що дуже “стандартизовані та роботизовані”).
Для того, БАТЬКАМИ людей з аутизмом вкрай необхідно “навчений про аутизм”.
7. Тому свобода та експерименти необхідні, і розуміння цих принципів (серед багатьох інших, які ми можемо детально пояснити та продемонструвати) важливо для суспільства, щоб це дозволило краще життя для аутистів : більш вільним, більш справедливо, більш виконані, з тим самим рівнем можливостей і шансів, що й люди без аутизму, тобто а “справжнє життя”, гідний і щасливий.
8. Це було б можливим, якби були аутисти, які могли б пояснити ці речі уважно слухав, і якщо державні органи доклали зусиль і зрозуміли, що необхідні зміни не є зловживанням : це корективи, які є корисними для суспільства в цілому.
Намагайтеся привернути увагу, і поясніть ці речі переконливо на прикладах і доказах “з реального життя” : це єдина мета нашої організації.